НОВИНИ

Співпраця з Архівом

Співпраця з Архівом

25 лютого 2021 року відбулося підписання Меморандуму про співпрацю у реалізації проєкту «За нашу і вашу свободу” між Центральним державним кінофотофоноархівом України імені Г.С.Пшеничного, ТОВ «Платформа української документалістики» та ФОП Волинщиков В.Ю.
Метою Меморандуму є співпраця та координація зусиль сторін для розширення можливостей співробітництва, спрямованого на реалізацію наступних завдань:
· Створення документального фільму “За нашу і вашу свободу” та книги про литовсько-українську солідарність
· Проведення експертизи вихідних фото-фоно-відео матеріалів документального фільму “За нашу і вашу свободу” та книги про литовсько-українську солідарність
· Передача вихідних матеріалів документального фільму “За нашу і вашу свободу” та самого фільму у Архів
· Всебічне висвітлення проєкту, проведення спільної прес-конференції.
Команда проєкту, продюсер Вячеслав Волинщиков та режисерка Лариса Артюгіна, вважають соціально-значущими зібрані матеріали про литовсько-українську солідарність. Керівник державного архіву пан Берковський підтримує цю думку та вважає за необхідне зберегти для наступних поколінь візуальну історію підтримки Литви та України.
Віримо у плідну співпрацю!

Литовці на українській Революції Гідності

Литовці на українській Революції Гідності

Продовжуємо знайомити з документальним фільмом «За нашу і вашу свободу» про литовсько-українську солідарність. У цьому тизері розповідається, чому не байдужі литовці вирішили допомогти повсталому українському народу і особисто приїхали у Київ на Майдан.
Українською мовою https://youtu.be/aHttovDy1pE
Литовською мовою https://youtu.be/lX6UkSfsVD4
Про це розповідають:
учасник руху підтримки українського Майдану у Литві, керівник групи підтримки України у “Союзі стрілків Литви” – Гарольдас Даумантас;
литовська журналістка, курінна Скаутського Союзу Литви,яка брала активну участь у підтримці українців на Майдані у 2014 році – Ула Ясюлявічюте;
військовий медик, радник Прем’єр-міністра Литви, разом з іншими литовськими медиками допомагав українцям на Майдані у 2014 році – Паулюс Ґрадяцкас;
авіатор, литовський волонтер на українській Революції Гідності, надавав першу допомогу пораненим майданівцям – Кароліс Пелецкіс;
литовський журналіст, який підтримував український Майдан з перших днів – Вітаутас Бруверіс.
Фільм створюється командою “Платформи української документалістики” – http://docua-platform.org/for-our-and-your-freedom/, тизери – за підтримки Українського культурного фонду.
За нашу і вашу свободу!

“Іван Федоров” українського самвидаву

“Іван Федоров” українського самвидаву

Саме так Вахтанг Кіпіані назвав Пятраса Вайтєкунаса під час нашого інтерв”ю 11 лютого 2020 року у Музеї-архіві преси. А Вахтанг знає, бо вже 35 років збирає друковані видання для свого дітища і вважає, що Газета має жити не один день, бо вона є джерелом емоцій та інформації.
То чому ж литовський Міністр іноземних справ та Посол Литви в Україні Пятрас Вайтєкунас є “батьком” українського самвидаву?
Виявляється, що у дев’яностих роках вся Україна друкувалася в Литві. Це були тонни газет, сотні найменувань самвидаву. Газета “Поступ” – видання “Товариства Лева”, наприклад. Макет везли до Литви, з нього робилась металева пластина і уже з неї друкували ксероксом. У Києві ксероксів не було, за цим пильно наглядало КДБ.
Так само й аж з Южно Сахалінська, Ташкента летіли люди, щоб друкуватися у Вільнюсі.
“Голос відродження”, “Віра батьків” греко-католицької церкви, студентська газета “Братство”, “Наша віра” газета української православної церкви, редактор Сверстюк.
“Поклик сумління” випускав Львівський “Меморіал”.
А ще з Вільнюсу контрабандою привозили литовську газету “Согласіе” – видання Саюдіса. Це було видання для російськомовних і тому українці могли її читати про життя, якого не знали. Це допомагало ставати вільними. Про усе це розповідав Кіпіані та показував макети газет, які виготовлялися вручну. Цинкові пластини та багато унікальних видань.
Нам вдалося зв”язатися из Пятрасом Вайтєкунасом та отримати його коментарі. Він детально розповів про те, як збирав самвидав в Інституті фізики. Про довгу чергу людей з усього СРСР, які прилітали та приїжджали до нього, щоб надрукувати вільне слово. Розповів і про справу КДБ проти нього за “шпіонаж” за друк газет.
Вахтанг підсумував – “Імперію валили ми разом. Без литовської допомоги навряд чи добилися незалежності України. Сотні газет, а скільки політичної допомоги було в подальшому і є сьогодні! Думаю, що ми, українці, зараз робимо не достатньо для Литви за ті зусилля, які литовці роблять для нас. Є український інтерес у тому, щоб підтримувати Литву.”

Побачити детальну розмову можна буде у нашому фільмі, прем’єра якого відбудеться 24 серпня 2021 року у день 30-річчя Незалежності України.
Щиро дякуємо пану Вахтангу за розповідь та надані матеріали!
Фільм створюється волонтерською командою і підтримати нас ви можете ось тут – http://docua-platform.org/gratitude-honey/ А на знак подяки отримаєте ще й “медовий подарунок”, як і герой нашого фільму.
Окрема величезна подяка Юрію Величко та Марічці Білоус за допомогу у зйомці!
За нашу і вашу свободу!

Медаль для доньки Воїна

Медаль для доньки Воїна

Пишаємось!
Героїня нашого документального фільму “Тато” Оля Самоленко нагороджена медаллю Православної Церкви України “За жертовність та любов до України”.
Ця нагорода абсолютно заслужена та вистраждана. Історія Олі – це історія юної українки, яка у пошуках, загиблого на російсько-українській війні батька, перетворилась на доньку воїна.
Весна 2014 року стала початком війни на сході України. Російські регулярні війська увірвалися на територію суверенної України. Володимир Самоленко став одним з перших добровольців батальйону «Донбас». Для його доньки Олі, її тато був найкращим другом. За два роки їй довелося подолати важкий шлях, щоб дізнатися про життя батька на війні. Про те, що таке ДНК та як ідентифікується тіло. У спілкуванні з побратимами і друзями, вона хотіла зрозуміти, чому він пішов на війну, як змінила його війна. Оля відкриває батька з іншого боку: не тільки як турботливого сім’янина, але і людини, відданої почуттю обов’язку до останнього подиху.
`Тато` – документальний фільм, 2019р. Режисерки: Лариса Артюгіна (Україна) Марта-Дарія Клінава (Білорусь) – http://docua-platform.org/my-father-tato/
Сподіваємось, що й наша спільна з Олею робота над фільмом стала помічною на життєвому шляху доньки Воїна, достойної доньки свого Тата!

За нашу і вашу свободу!

За нашу і вашу свободу!

Сьогодні, 16 лютого 2021 року, у День відновлення Литовської Держави нам важливо й відповідально, разом з Посольством Литви в Україні, презентувати перший тизер документального фільму про литовсько-українську солідарність “За нашу і вашу свободу”.

Цей фільм є живою документальною хрестоматією боротьби Литви і України проти радянсько-російської імперії. Здобуття та захист державної незалежності показано крізь зворушливі історії учасників подій, їх роздуми і висновки. Фільм «За нашу і вашу свободу» формує громадянську свідомість і відповідальність, створює привід для гордості та взаємоповаги.
Українською мовою – https://youtu.be/Eyx9G-uWg1s
Литовською мовою – https://youtu.be/H3QaIopBJhw
Фільм створюється командою “Платформи української документалістики” – http://docua-platform.org/for-our-and-your-freedom/, тизери – за підтримки Українського культурного фонду.
За нашу і вашу свободу!
Šiandien, Lietuvos valstybės atkūrimo dieną, pristatome pirmąjį filmo „Už jūsų ir mūsų laisvę“ anonsą. Šis filmas – tai gyva dokumentinė chrestomatija apie Lietuvos ir Ukrainos kovą prieš sovietinę imperiją, apie lietuvių ir ukrainiečių kovą už laisvę. Filme parodytos įvykių dalyvių istorijos, jų mintys ir išvados.
Anonsas lietuvių kalbą – https://youtu.be/H3QaIopBJhw
Anonsas ukrainiečių kalbą – https://youtu.be/Eyx9G-uWg1s
Filmą kuria Ukrainos komanda Docua-platform, anonsus kurti padėjo Ukrainos kultūros fondas.
Už jūsų ir mūsų laisvę!

День пам”яті

День пам”яті

Сьогодні 12 лютого – День пам”яті “Вована” – Володимира Самоленка.
Він загинув у цей день 2015-го року…

Він став для нас уособленням Захисника України.

Згадайте сьогодні українського Солдата,
подивіться наш документальний фільм про Вована та його доньку Олю –
http://docua-platform.org/my-father-tato/

Героям Слава!
https://youtu.be/JQ4sUIMp-0s

Духовний “Єрусалим” Портникова

Духовний “Єрусалим” Портникова

“Для мене Вільнюс – це, до певної міри, духовний Єрусалим, як і для багатьох людей”- промовив Віталій Портников під час інтерв’ю 4 лютого 2021 року. Ось так прямо і однозначно задав високу ноту нашої розмови.
Виявилось, що він формувався, як особистість, у Балтійських країнах. Свої перші вірші приніс Едуардасу Межелайтісу. Дуже любив любив Юстінаса Марцінкявічюса, захоплювався Чюрльонісом. А Григорій Канович став моральним наставником для школяра з Києва, і залишається ним. Віталій розповів історію неймовірної дружби з цим литовським письменником єврейського походження.
“Я йшов по Вільнюсу і побачив чергу в книгарню. Став і запитав, виявилося, що продають книгу Григорія Кановича “Сльози і молитви дурнів”. Я дуже здивувався і купив декілька. А потім зрозумів, що ця книга відповідає моєму внутрішньому світу.
І я, школяр, написав йому листа. Він відповів. Підтримував мої прагнення. Потім ми познайомилися у Вільнюсі. Вже майже 40 років цьому спілкуванню… ”
Портников був одним з перших парламентських кореспондентів.
Познайомився з Вітаутасом Лендсбергісом. Перша публікація про Саюдіс. Приїздив у Вільнюс, коли проголосили Незалежність Литви.
Стає зрозуміло, чому вночі 13 січня 1991 року Віталій Портников своєю журналістською присутністю захищав Постійне Представництво Литви в СРСР у Москві від можливого захоплення. І чому у кінці розмови він сказав, що
“Людське тепло – це те, що відбувається між литовцями й українцями.”

Побачити детальну розмову можна буде у нашому фільмі, прем’єра якого відбудеться 24 серпня 2021 року у день 30-річчя Незалежності України.
Щиро дякуємо пану Віталію за розповідь та надані матеріали! А Посольству Литви в Україні – за гостинність!

Фільм створюється волонтерською командою і підтримати нас ви можете ось тут – http://docua-platform.org/gratitude-honey/ А на знак подяки отримаєте ще й “медовий подарунок”, як і герой нашого фільму.
Окрема величезна подяка Юрію Величко та Марічці Білоус за допомогу у зйомці!
За нашу і вашу свободу!

Валерій Милосердов і Литва

Валерій Милосердов і Литва

Кожного разу, коли ми знімаємо інтерв’ю для документального фільму “За нашу і вашу свободу” http://docua-platform.org/for-our-and-your-freedom/, відкриваються дуже цікаві подробиці підтримки українців та литовців. Вчинки, події, артефакти, фотографії…
Валерій Милосердов – відомий український фотограф, гостинно відкрив для нас свої двері. Показав і розповів про свій зв”язок із Литвою.
Що саме пов”язує українця Милосердова з Литвою?
Чому йому пропонували лишитися жити у Литві?
Як фотокореспондент Милосердов потрапив у Вільнюс у січні 1991 року?
Яка була офіційна причина перекидання Псковської дивізії у Вільнюс у січні 1991 року?
Дирижабль “Литва”, хто з литовців пам’ятає його?
Чому фотокор газети “Ізвестія” без роздумів обрав сторону барикад з литовцями?
Як і де друкував фото Милосердов у гарячі дні січня 1991 року?
Хто і що пов”язує Милосердова і Суткуса?
Що робив Борис Олійник у Вільнюсі у ці дні?
Чому литовці перемогли СРСР?
Відповіді на ці питання можна буде знайти у нашому фільмі, прем’єра якого відбудеться 24 серпня 2021 року у день 30-річчя Незалежності України.
Щиро дякуємо пану Валерію за розповідь, надані матеріали та гостинність!

Нагадуємо, що фільм створюється волонтерською командою і підтримати нас ви можете ось тут – http://docua-platform.org/gratitude-honey/
А на знак подяки отримаєте ще й “медовий подарунок”, як і герой нашого фільму Валерій Милосердов.
Окрема величезна подяка Юрію Величко та Марічці Білоус за допомогу у зйомці!
За нашу і вашу свободу!
Деталі та активні посилання – всередині новини.

Зустріч у Посольстві

Зустріч у Посольстві

Ми продовжуємо працювати над документальним фільмом “За нашу і вашу свободу”: знімати, монтувати та налагоджувати партнерство.
3 лютого 2021 року у Посольстві Литви в Україні відбулась зустріч Посла Вальдемараса Сарапінаса і Аташе з питань культури Іни Кнюрєнє з керівницею проєкту Ларисою Артюгіною і з одним із учасників фільму, відомим журналістом Віталієм Портниковим.
Було обговорено шляхи співпраці та показано тизери фільму. Пан Посол високо оцінив зусилля команди фільму та висловив свою підтримку. А Віталій Портніков взяв участь у зйомці епізоду фільму.
Дякуємо Посольству Литви в Україні! – https://www.facebook.com/LTembassyUA/posts/2833787993547120 –
“Ukrainos komanda Docua-platform kuria dokumentinį filmą apie lietuvių ir ukrainiečių kovą už laisvę – „Už jūsų ir mūsų laisvę“. Vakar ambasadorius Valdemaras Sarapinas ir kultūros atašė Ina Kniurienė susitiko su šio projekto vadove Larysa Artiugina ir vienu iš filmo dalyviu, žinomu Ukrainos žurnalistu Vitalijumi Portnikovu.”
За нашу і вашу свободу!

Відкриваємо прийом заявок у Школу DocUaDream

Відкриваємо прийом заявок у Школу DocUaDream

15.01.2021, ми відкриваємо прийом заявок на Школу документалістики та медіа для підлітків з Донбасу DocUaDream. Школа пройде влітку 2021-го року в Києві. Проєкт здійснюється Громадською організацією “НОВИЙДОНБАС” у партнерстві з Благодійною організацією “Благодійний Фонд “Громадяни” за підтримки Українського культурного фонду.

Головна мета школи DocUaDream — познайомити учасників зі світом кінодокументалістики та медіа, навчити їх орієнтуватися в цьому світі та створювати власні сайти, гідні фото, відео та текстові матеріали за допомогою здобутих навичок.

Перші дві сесії школи пройдуть улітку 2021-го року в Києві.
Тривалість кожної сесії: 10 днів.
Дати:
I зміна – 17.07.2021 – 30.07.2021,
II зміна – 7.08.2021 – 21.08.2021

Участь у школі можуть брати підлітки зі східної України, які постраждали внаслідок військових дій на Донбасі.

Перелік міст для учасників: Красногорівка, Новомихайлівка (Донецька область), Щастя, Станиця Луганська, Лисичанськ, Золоте (Луганська область).

Заповнити заявку

Заявки прийматимуться до 15.06.2021

З усіх питань звертатись за адресою: docuadream@gmail.com