+380686036181 newdonbass.ngo@gmail.com

НОВИНИ

Сьогодні ми показували та обговорювали наш фільм з учнями 10-х класів (“А” та “Б”) 16-ї школи.

Сьогодні ми показували та обговорювали наш фільм з учнями 10-х класів (“А” та “Б”) 16-ї школи.

Своїми враженнями ділиться продюсерка фільму Oksana Ivantsiv: “Хвилююсь я, мабуть, кожного разу. Але сьогодні хвилювалась як ніколи, бо вперше презентувала фільм школярам. Їхала по дорозі в таксі і намагалась зрозуміти, які вони сучасні підлітки, що їм цікаво і як з ними говорити.
Я хвилювалась, що їх приведуть з уроків, і вони будуть не особливо налаштовані на кіно, а тим більше документальне.
Пригадую як нас водили у кіно в школі. У нас в місті ще був працюючий кінотеатр (уже нема) і показували художній фільм «Нескорений» про Романа Шухевича. Я плакала на цьому фільмі, бо пам‘ятала схожі розповіді своєї бабці Слави. Половина мого класу ржали, іншій половині було байдуже, добре, що з уроків забрали. Я почувалась дуже самотньою у своїх переживаннях.
І от сьогодні я ішла з фільмом до підлітків, я дуже хвилювалась, що вони не зрозуміють цей фільм.
Але коли ввімкнули світло, я побачила заплакані очі, я побачила таку щирість і включеність, яку не бачила у дорослих. Вони ставили небанальні питання, вони щиро дякували і говорили чому цей фільм, і схожі фільми важливі.
16 школа 10 а і б класи, я хочу обняти кожного з нас. Моє покоління виховували інакше, ми не знали що таке війна, не були готові до неї. Але я бачу, що ви інші. Ви скоро станете дорослими, і найбільше чого я хочу, це щоб кожен з вас захищав Україну своїм розумом, і щоб ми не передали цю війну в спадок наступним поколінням.
Алексей Герман дякую за організацію, дякую за таку публіку. Я точно знаю, що сьогодні ці діти дали мені віру❤️”

Прем’єра

Прем’єра

Вчора ми вперше показали наш фільм на великому екрані. Дякуємо кожному, хто розділив з нами ці миті, хто думав, мовчав, говорив, плакав, усміхався. У нас вийшов світлий фільм. Десь такий же світлий як усмішка "Вована" та дзвінкий сміх його дочки Олі. Герої...

Запрошуємо усіх на прем’єру!

Запрошуємо усіх на прем’єру!

Один із проектів нашої організації, а саме – docUA Platform “Платформа української документалістики” http://docua-platform.org/ – презентує новий документальний фільм.

13 жовтня на екрани вийде фільм, який стане початком великої дискусії стосовно політики вшанування пам’яті.
Дата: 13 жовтня 2019 року
Час: 14.30
Місце: кінотеатр «Київська Русь» (велика зала)
вул. Січових Стрільців, 93; м.Київ
З нагоди Дня захисника України, 13 жовтня о 14.30 в кінотеатрі «Київська Русь» відбудеться прем’єра документального фільму «Тато» (режисерки: Лариса Артюгіна, Marta-Daryia Klinava). Стрічка присвячена пам’яті Добровольця Володимира Самоленка з позивним «Вован», який став одним з перших добровольців батальйону «Донбас». Для його доньки Олі, її тато був найкращим другом. За два роки, їй доведеться подолати важкий шлях, щоб дізнатися про життя батька на війні. Про те, що таке ДНК та як ідентифікується тіло. У спілкуванні побратимами і друзями, вона хоче зрозуміти, чому він пішов на війну, як змінила його війна. Олі належить відкрити батька з іншого боку: не тільки як турботливого сім’янина, але і людини, відданої почуттю обов’язку до останнього подиху.
Режисерка фільму Larysa Artiugina “ Це історія юної українки, яка у пошуках, загиблого на російсько-українській війні батька, перетворилась на доньку воїна. Це дуже особиста історія, не так про війну, як про людські стосунки, про втрату, і про те, як молода дівчина йде дуже непростим шляхом, щоб віддати батьку останню шану, на цьому шляху вона продовжує знайомитись зі своїм татом.”
Oksana Ivantsiv, продюсерка фільму коментує: «Втрати України у цій війні досі не пораховані, говорять про те, що від початку 2014 року у бойових діях загинуло від 4-5 тис. військових. Наш фільм є своєрідним меморіалом та вшануванням пам’яті не лише Володимира Самоленка, а кожного полеглого воїна. Ми хочемо, щоб цей фільм став приводом для серйозної суспільної розмови про вшанування пам’яті загиблих героїв, яка повинна бути державна політика з цього питання, як повинні співпрацювати та координуватись Міністерство у справах ветеранів, Міністерство культури, молоді та спорту і Інститут національної пам’яті.»
Засновники проекту «Українська платформа документалістики», в рамках якого створено фільм, стверджують, що їхні документальні фільми змінюють світ та розвивають в Україні новий жанр документального активізму.
Документальний активізм – це документальне кіно, яке має не меті не лише задокументувати певні події чи відобразити художнє бачення автора, але і активізує дискусії із суспільно важливих питань, аби зрештою призвести до змін у суспільстві: від громадських ініціатив, до змін в законодавстві, чи міжнародній політиці.
Після показу фільму глядачі зможуть взяти участь у обговоренні питання політики вшанування пам’яті полеглих героїв разом із творчою командою та експертами з Інституту національної пам’яті та Олександр Терещенко, Заступником Міністра у справах ветеранів та тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб.
Фільм створений в рамках проекту “Платформа української документалістики” у партнерстві з Новий Донбас та Studena NGO

Конференція “Литва – Україна”

Конференція “Литва – Україна”

Проект завершився у Львові. Саме тут 12 вересня відбулася заключна конференція проекту «Литва – Україна. Досвід і можливості в сфері професійної орієнтації / плануванні професійної кар’єри учнів». Нас приймала Громадська Організація «ГРОМАДСЬКИЙ РУХ ПЕРЕСЕЛЕНЦІВ ДОНБАСУ”Після вітальних слів організаторки Лесі Довгалик з натхненною та мотивуючою доповіддю “Наше майбутнє у наших руках” виступили Йонас Стравінскас (голова ГО “JOSTRA”) та Лайма Вилимайте.Учасники обговорили багато “гарячих” тем: презентували дослідження, виконані в межах проекту «Литва–Україна. Досвід і можливості в сфері професійної орієнтації та планування професійної кар’єри учнів» (Жигімантас Гракаускас), розглянули концепцію профорієнтаційної роботи з учнями – внутрішньо переміщеними особами з урахуванням їх життєвого досвіду, говорили про профорієнтацію, як форму абілітації підлітків, на життя яких вплинула війна (Сусанна Ангелова); аналізували досвід молодіжних таборів Литва-Україна (Наталя Марійчук), дізналися про особливості профорієнтаційної роботи на території Станиці Луганської (Тетяна Домащенко). Серед розглянутих питань – «Можливості проекту для адаптації в систему української освіти» (Ірина Щербина), «Інтеграція внутрішньо переміщених осіб в місцеві громади» (Леся Довганик), «Особливості інтеграції до місцевого ринку праці внутрішньо переміщених осіб та учасників АТО» (Олег Рясний).Після завершення конференції продовжилося неформальне спілкування. Учасники проекту та гості обговорювали ідеї та плани подальшого співробітництва.Конференція у Львові відбулася за підтримки та участі Генерального Почесного Консульства Литовської Республіки у Львові, Департаменту освіти і науки ЛОДА, Департаменту МТД та Міжнародного Співробітництва Львівської ОДА.Проект відбувся за підтримки Міністерства закордонних справ Литовської Республіки та Програмі співробітництва по розвитку та підтримці демократії. Проект организований ГО “JOSTRA” (Литва), ГО “НОВИЙ ДОНБАС” (Київ) та ГО “Громадський рух переселенців Донбасу” (Львів).

До вашоі уваги відео з прес-конференціі

До вашоі уваги відео з прес-конференціі

До вашої уваги – відео з нашої підсумкової прес-конференції в Український кризовий медіа-центр.

https://youtu.be/aovRAD_54C8

Відео-звіт виїзної освітньої сесії Школи документалістики та медіа, реалізована у серпні 2019р. в рамках проекту “Школа документалістики та медіа для дітей та молоді, які постраждали від війни на сході України” громадською організацією “Новий Донбас” спільно з консалтинговою компанією Jostra за підтримки Посольства Литви в Україні Lietuvos ambasada Ukrainoje / Посольство Литви в Українi в рамках програми МЗС Литви Lithuanian Development Cooperation.

Дякуємо –
Lietuvos nacionalinė Martyno Mažvydo biblioteka за прийом та чудовий сюжет – 2.42 хв.
Надзвичайному та Повноважному Послу Литовської Республіки в Україні пану Marius Janukonis – 5.01 хв.
Педагогу театру та письменнику Arkadijus Vinokuras – 8.03 хв.
Литовському скульптору Vaidas Ramoska – 8.38 хв.
Посольству України в Литві Ukrainos Ambasada Lietuvoje / Посольство України в Литві – 9.01 хв.
Сігнатору Пятрасу Вайтєкунасу Petras Vaitiekunas – 10.08 хв.
Журналісту Вітаутасу Бруверісу Vytautas Bruveris – 10.49 хв.
Оператору-документалісту Вінцасу Кубіліусу Vincas Kubilius – 11.50 хв.
Фотографу Антанасу Суткусу Antanas Sutkus – 12.09 хв.
Режисеру-документалісту Аудрюсу Стонісу Audrius Stonys – 13.07 хв.
Архівісту Литви Рамлюсу Крауелісу Ramojus Kraujelis – 14.05хв.
Засновниці литовської екологічної школи Зіні Жинетьені Zina Gineitiene – 15.03 хв.
Музею сучасного мистецтва MO muziejus – 15.43 хв.
Музею окупації та боротьби за свободу Okupacijų ir laisvės kovų muziejus – 16.19 хв.
Фотографу Гінтарасу Чесонісу Gintaras Cesonis – 17.51 хв.
Партнеру проекту Йонасу Стравінскасу Jonas Stravinskas – 18.22 хв.

Разом з Артемий Бондаренко Lena Makarena Влад Мотузко
Окрема подяка Мария Цапенко за відео.

Українські підлітки навчались документалістики у Литві

Українські підлітки навчались документалістики у Литві

Голова громадської організації «Новий Донбас» Новий ДонбасЛариса Артюгіна Larysa Artiugina розповіла про підсумки освітнього проекту «Школа документалістики та медіа для дітей та молоді, які постраждали від війни на сході України», який проходив у Литві з 5 по 12 серпня 2019 р.

У прямому ефірі “Громадської хвилі”, спільного проекту Суспільного та Громадського радіо, відомий український журналіст Андрій Куликов розпитував, а Лариса розповідала, про результати проекту;
про те, чому саме у Литві пройшла освітня сесія;
про чутливість підлітків, яких торкнулась війна;
про візуальну культуру документаліста;
про авторство у документальному кіно;
про виїзну освітню сесію у м.Щастя Луганської області;
про творче завдання студентам Школи;
про плани наступних освітніх сесій;
про особистий «фронт» та громадянську позицію;
про досвід демократії та свободи,
і про документальний фільм Ігоря Малахова Igor Malakhov «Своя доля.Сон”

«Розпочинати освітній процес у документалістиці потрібно з основ фотографії, основ чорно-білої фотографії. Дуже круто і класно, якщо, хоча б один такий яскравий досвід, як друк фотографії на фотопапері, був би у кожного підлітка. Бо тоді народжується інакше ставлення до зображення. До того, що ти робиш, що ти бачиш, про, що ти думаєш у цей момент. І з цього народжується візуальна культура документалістики» — розповідає Лариса Артюгіна.

Підлітки зі Сходу України тиждень навчалися документалістиці у Литві

Підлітки зі Сходу України тиждень навчалися документалістиці у Литві

22 підлітків з прифронтових районів повернулися із тижневої навчальної поїздки до Литви. Це вже третя освітня сесія «Школи документалістики та медіа» і перша – за кордоном. Протягом 6 днів, учасники навчалися на майстер-класах з документалістики, мистецтва фотографії та журналістики, також мали низку екскурсій та зустрічей з литовськими сенаторами та дипломатами,

Літній освітній табір – продовження проекту  “Литва-Україна. Досвід і можливості професійної орієнтації підлітків, яких торкнулась війна”

Літній освітній табір – продовження проекту “Литва-Україна. Досвід і можливості професійної орієнтації підлітків, яких торкнулась війна”

1 липня 2019р. розпочався другий етап проекту – з України до Литви виїхала група підлітків, яких торкнулась війна:  група школярів із Станиці Луганська під керівництвом Тетяни Домащенко та діти-переселенці зі Львова у супроводі Лесі Довганик та Наталі...

Документалістика впливає на соціум

Документалістика впливає на соціум

Презентуємо цікаве інтерв’ю на IDEALIST.media про розвиток сучасної української документалістики, з позиції автора і громадського діяча, нашої голови організації – Лариси Артюгіної.
Про потребу у документальних фільмах про сучасну Україну та українців, про вплив на соціум.
Короткий огляд:
Cпочатку про кінофестивалі – Одеський та Докудейс
(хронометраж з кінця)
-18.40 – про вплив документалістики на суспільство
-18.16 – про фільм Наді Парфан
-16.10 – про Оксану Іванців та Платформу української документалістики docUA Platform
-15.20 – про Архів новітньої історії України
-14.20 – про фільм «Невидимий батальйон»
-13.45 – про Школу документалістики та медіа
-12.30 – про авторство у документальному кіно та політику
-10.15 – про стосунки між автором та українською державою сьогодні
-9.25 – про державну культурну політику у царині документального кіно
-8.15 – про проблеми поширення та уваги до документального кіно
-7.11 – про пріоритети державної політики
-5.57 – про проблеми підготовки молодих документалістів в Україні
-5.05 – про Хаб документалістів
-4.03 – про документальний фільм «Тато»
-1.47 – про властивість документального кіно викликати емпатію
-0.17 – про громадянський обов’язок документаліста
Щиро дякуємо IDEALIST.media!

Шостий день Школи. Литва.

Шостий день Школи. Литва.

У останній день нашого навчання, природа немов відчувала наш від’їзд, і вирішила порадувати нас приємною погодою.
Ми з хорошими емоціями пішли Музей окупації та опору. Але коли ми зайшли всередину, ми пройнялися жахом, адже нас відразу повели в тюрму. Пошарпані стіни, приглушене світло і моторошні картини – те, що ми побачили першим. Далі нам показали тюремну бібліотеку, ізолятор і душову кімнату. У бібліотеці нараховувалося 600 книг. Їх використання було під найсуворішим наглядом.
Ми були здивовані, коли побачили ізолятори, в яких проводилися тортури над ув’язненими. Для нас дуже складно уявити таку жорстокість людей і повірити в те, що вона може існувати сьогдні.
Особливо нас вразила відсутність регуляторів температури і напору води в душовій, що є звірячим ставленням до ув’язнених.
Після екскурсії по в’язниці до нас приєдналися Пятрас Вайтекунас із дипломаткою Астою Андрідаскіену, яка керує проектами Міністерства закордонних справ для країн східної Європи. Пятрас поділився несамовитим досвідом участі в антирадянському русі спротиву Саюдіс. Він розповів, що на нього в архіві є 18 томів. Але він поки не хоче їх читати.
Ми були у важкому стані після музею. Аста, помітивши це, запропонувала нам відволіктися і прогулятися по площі. Коли ми побачили бібліотеку під відкритим небом і фонтани, всі погані емоції відійшли на задній план. Вода так різко била з-під землі і виходила назовні, що змогла забрати наші негативні емоції. Ми дуже вдячні Асті, за те що вона змогла відчути наш пригнічений стан і вивести з нього.
Після ситного обіду, нам випала нагода побувати в спільноті литовських фотографів і поспілкуватися з їх президентом Гінтарасом Чесонісом. Зустріч виявилася дуже продуктивною. Президент має великий досвід в сфері фотомистецтва. Як документалістам, нам було дуже цікаво послухати його лекцію і поради. Із його настанов дуже запам’яталася випадкова фраза:”Якщо ти хочеш зробити круте фото, підійди ближче». Це можна трактувати як буквально, так і образно – як у житті, так і в фотографії. Ми обмінялися подарунками. Гінтарас подарував нам фотоальбоми його литовських колег і побажав розвивати українську фотографію.
День закінчився вільної прогулянкою вулицями Вільнюса.
Автори тексту: Бондаренко Артемій, Цапенко Марія, Соловйов Павло
Автори фото: Цапенко Марія, Шірінська Анастасія
Проект “Школа документалістики та медіа для дітей та молоді, які постраждали війни на сході України” реалізується громадською організацією “Новий Донбас” спільно з консалтинговою компанією Jostra за підтримки Посольства Литви в Україні в рамках програми МЗС Литви Lithuanian Development Cooperation.