+380686036181 newdonbass.ngo@gmail.com

14 березня, у День українського добровольця, у кінотеатрі «Ліра» зібралося зі сто людей – добровольці, їхні родичі та друзі, знайомі і рідні родини Самоленків – на допрем’єрному кінопоказі документального фільму «Тато» режисерок Лариси Артюгіної і Марти-Дарії Клінави. Фільм – про добровольця Володимира Самоленка (позивний «Вован»), який у 2014 році добровольцем пішов на війну, отримав поранення в Іловайську, а в 2015 році загинув під Дебальцевим. Фільм про його доньку Ольгу, яка лише через два роки, пройшовши тяжкі випробування, змогла його поховати. Фільм про всіх тих, для кого 15 сантиметрів рідної землі – вартують життя. Саме таким був Вован, такими є його побратими. Це фільм про всіх добровольців, хто вільно, гідно, без примусу вирушили на захист української землі, виступили проти російської військової агресії і протягом усіх цих років залишаються серцевиною емоційної стійкості та мужності українського війська. Хроніки з дитинства Олі додають фільму відчуття, що ця історія більша за історію окремої родини, бо такі ж кадри могли бути практично в будь-якій українській сім’ї. Фільм дає відчуття прожитої історії життя близької людини – навіть тим, хто не був знайомим із Вованом. Фільм є над-емоційним – він є також про солдатів, що, окрім зброї, тримають у руках відеокамери, знімають на свої телефони – для родичів своїх бойових побратимів, які, так само як і героїня фільму «Тато» Ольга, намагатимуться знайти хоч спогад, хоч тінь, хоч тіло загиблих, чи зниклих без вісти, рідних. Це фільм про митців, які через кіно-і фотоплівку намагаються зберегти правду про війну, здирають пластирі зі ще свіжих ран – і болісні спогади, тяжкі картини руйнують відчуття мирності кави – бо ворог близько, а картини, які жахають, – це життя наших, українських військових, це картини із нашої, української землі. І наприкінці фільму захотілося не тільки встати на знак пошани – а вголос промовити слова молитви «Отче наш». У пам’ять про тих, хто вже не повернеться, і з проханням зберегти здоров’я і життя тим, хто зараз воює, і заради миру на нашій землі. І миру та любові в серцях – любові до батьків, батьківській любові, любові до землі і людей.