Громадська організація НОВИЙДОНБАС
Хто ми – «НОВИЙДОНБАС» – це, в першу чергу, небайдужі люди.
Ми – громадська неурядова організація, яка виникла у гарячому 2014 році, щоб допомогти людям, які постраждали від війни.
Наша мета – побудова мирного діалогу, допомога у вирішенні військового конфлікту, в ході відсічі збройній агресії Російської Федерації проти України, невійськовими засобами, за допомогою культурних та освітніх ініціатив.
Всебічна підтримка та допомога людям, що постраждали в ході українсько-російської війни, та на тимчасово окупованих територіях, за допомогою культурних та освітніх ініціатив.
Розвиток культурної дипломатії між Україною та нашими стратегічними партнерами: країнами-членами Європейського Союзу та НАТО.
Наші зусилля спрямовані на формування самостійних громад, які зможуть об’єднати Україну в зріле громадянське суспільство для успішної інтеграції в Європейський Союз.
Наша місія – консолідація громадянського суспільства України на основі цінностей європейської цивілізації.
Як ми працюємо
2018 Проект
“Майстерня Творчості та Миру –
Усмішка проти війни”
2017 Проект
“Діалоги з друзями”
2017 Проект
“Мандрівний табір миру”
Будуємо новий Донбас – будуємо нову Україну
Новини з проектів
Показ у День пам’яті 2020.
29 серпня, коли у ветеранському ЯРМІЗ центрі відбувся показ документальних фільмів “Як ми стали добровольцями” й “Тато”, був складним днем. Днем пам’яті захисників України.
Герої цих фільмів зібралися на Михайлівській площі біля Стіни пам’яті, вже традиційно у День Іловайської трагедії. До “вічно живих” захисників прийшли рідні й друзі. Щемило серце, коли усі вони з’явились на екрані…
До “Сержа” Джевага Сергія приїхала дружина із Прилук.
“Артист” Чайківський Ігор вів концерт пам’яті.
“Лермонтов” Ніколов Михайло читав вірші з екрану.
Олена Козлова “Квітка” приїхала до тата з мамою.
Роман Зіненко “говорив” із своїм “вічно живим” командиром Томіловичем Денисом.
Доня “Варга” Богдана Вовненка стала ще більше схожою на тата.
Волонтерка “Ромашка” Вікторія Фетісова обіймала дочку “Вована” Володимира Самоленка на екрані і “Грозу” Леоніда Коваленко на Михайлівській площі.
Сльози, обійми, гордість та вдячність усім нашим захисникам, живим та “вічно живим”!
Героям слава!
Наші партнери
